Київський поліцейський розповів в інтерв'ю, чому він мріє піти у декрет та що думає про новий закон, який нарешті підписав президент Володимир Зеленський.

Цікаво Коли батьки мають використовувати суворість у вихованні: 5 типів поведінки дитини

Про новий закон

Що було до ухвалення закону і як все відбувається зараз? Що змінилось?

Це доволі довга процедура. Коли народився наш Тимофійчик, (а йому вже зараз 8 місяців), я не знав, що не можу піти у відпустку по догляду за дитиною.

Коли почав вивчати це питання, то виявилось, що оскільки моя дружина фізична особа підприємець, то я позбавлений цього права. Ми почали чекати на новий закон про рівні можливості і чоловіків, і жінок.


В Україні чоловікам дозволили йти в декрет / Фото Unsplash

Цей закон ухвалили у першому читанні – ми чекали. Потім його ухвалили у другому читанні – ми зраділи. Його підписав президент, його опублікували в офіційних виданнях України. І тепер Кабінет Міністрів має місяць на те, щоб привести у відповідність підзаконні акти – для того, щоб я нарешті де-факто міг бути татом у декреті.

Чи є ще якісь прогалини у законі, які обмежують права татусів?

Насправді я сподіваюсь, що Кабінет Міністрів унормує та підтягне підзаконні акти під закон. Основна проблема була довідка з місця роботи, яку потрібно було надати. Оскільки моя дружина ФОП, то таку довідку вона не могла надати сама собі. Сподіваюсь, що довідку викреслять з переліку документів.

Зверніть увагу В Україні чоловікам дозволили брати декретну відпустку

Від людей старшого покоління можна почути якісь речі, до яких вони звикли у своєму житті. Але це вже не така велика кількість проблем. Молодше покоління сприймає це (декрет для чоловіків – 24 канал) абсолютно адекватно.

Дуже часто закони щось забороняють, щось змушують. Цей закон навпаки дає право вибору – зробити так, як важливо зараз для нашої родини. Наразі було б краще, якби у декрет пішов би я. Можливо, через 6 місяців ми поміняємось.

Про гендерні стереотипи

Не секрет, що в суспільстві залишились стереотипи. Мовляв, жінка повинна доглядати за дитиною, а чоловік має зароблять гроші. Але за вашими словами, навіть у патрульній поліції ви не один охочий піти у таку відпустку. Чому вам так захотілось піти у декрет і ви не залишили це дружині?

Насамперед це найприємніше, що може бути в моєму житті: ті емоції, яких я досягаю, коли доглядаю за своєю дитиною. Коли мій Тимофійчик посміхається, намагається робити перший крок, повзати, я не хочу цього пропустити.

Це приємні позитивні емоції, які не можна замінити жодними розвагами чи роботою. Я не хочу пропустити цей період, хочу бути поруч зі своєю дитиною.

Щодо стереотипів – це дійсно проблема, з якою потрібно боротись. Оскільки ми спілкуємось про неї, то нібито її долаємо. Стереотипи – це такі "камінчики", які потім стають проблемою. Вони створюють в родинах домашнє насильство та булінг у школах.


Сергій Багаліка / Фото 24 каналу

Ми повинні сприймати рівність і обирати, що важливіше для нашої родини. Для нас зараз найкраще і в матеріальному, економічному плані, щоб доглядав за дитиною я, бо маю більше можливостей. Хотілося б, щоб все ж у цю відпустку по догляду за дитиною пішов я. Для нашої родини це буде краще. Це наш вибір.

Наприклад, ви разом з дружиною йдете у декрет, доглядаєте за дитиною. Чи ви не втрачаєте заробіток? У вас залишається зарплата?

У відпустку по догляду за дитиною йде одна людина в родині, це буду я. Дружина не йшла ні в декретну відпустку через пологи чи вагітність, ні у відпустку по догляду за дитиною.

Вона навіть не брала лікарняний. Взяла на роботі невеличку відпустку, її там підтримали – вона народила. Я брав собі відпустку на роботі і у 2020, і у 2021 роках. Так ми чергувалися і виховували нашу дитину.

Поради для татусів в декреті

Багато молодих татусів хочуть піти у декретну відпустку, але вагаються. Що б ви їм порадили?

Я б їм порадив скористатися таким прислів'ям "Очі бояться – руки роблять". Воно доволі важливе для декрету, якщо ми так його умовно назвемо. Адже це іноді навіть важче, ніж твоя основна робота. Тому що з дитиною потрібно бути постійно: 24 на 7 – вночі й вдень.

Варто прочитати Як виховати успішну та самостійну дитину: 5 секретів від мами Ілона Маска

Оскільки зараз я маю працювати, мені довелося привезти дружину з дитиною до її батьків, аби вони трошки допомогли доглянути сина. Я не можу нормально спати, адже звик, що мені потрібно прокинутися приблизно о 3 годині ночі, о 6 – 7 годині ранку, щоб погодувати дитину. Цей цикл у мене зберігається. Дитини зараз немає поруч декілька днів, а я все одно прокидаюся так.

Про просвітницьку діяльність

Крім того, що ви супертато, як я вже для себе визначила, ми ще знаємо, що ви ведете просвітницьку діяльність у школах та дитсадках. Розкажіть щось цікаве про це.

Це дуже класна робота, тому що діти сприймають набагато краще, ніж дорослі. Принцип правосвідомості – діти навчають своїх дорослих. Дуже часто буває, коли ми спілкуємося про правила безпеки, правила дорожнього руху – діти потім забороняють своїм батькам їх порушувати. І саме так ми взаємодіємо з дорослим населенням.

Київський поліцейський мріє стати татом в декреті: дивіться інтерв'ю

Дуже приємний момент, коли ти працюєш, наприклад, з дітьми дошкільного віку – це старша група дитячого садочку. Ти їм розказуєш про "Ні – насиллю", про правила дорожнього руху.

А потім через рік приходиш у перший клас якоїсь школи, встає дитина, яка тебе слухала рік тому, і твоїми словами передає все це. І ще й розказує, як вона татові й мамі забороняла ходити на червоне світло, змушувати пристібатися.

Розкажіть, будь ласка, і дітям, як паркуватися.

Дітям це буде трохи важко, але потрібно починати з самого початку. Адже коли людина вже сформована, має власний досвід, її важко перевчити. Тому починати треба з молодшої школи, дошкільного віку – це суперкласно.

Особливо, коли це стосується пасків безпеки, дитячих автокрісел. В нашій родині також є така невеличка проблема – ми завжди користуємося автокріслом, спеціальною автолюлькою, де дитина фіксується.


Гендерні стереотипи можуть стати проблемою / Фото Unsplash

Але інколи Тимофій не хоче там сидіти, він кричить. І в нас одразу така дилема. Дружина каже: "Я візьму на руки". Я кажу: "Ні, не візьмеш. Коли ми їдемо, він завжди перебуває в автокріслі. Якщо потрібно зупинитися, він кричить сильно, зупинимося – він заспокоїться. Але коли машина в русі, він завжди сидить в автолюльці".

Я ще скажу одну деталь з прикладу моїх племінників. Коли ось така просвітницька діяльність поліцейськими проводиться в дитячому садочку й перших класах, у дітей зникає страх поліцейського. Коли вони бачать поліцейського і в них якийсь внутрішній страх, що їх за щось покарають. Виникає довіра з самого дитинства до поліцейських. І це, на мою думку, дуже круто.

Це суперкласно. Тому що я намагаюся зробити так, аби дитина зрозуміла – я тут для того, щоб вона була у безпеці, а не для того, щоб її покарати. І коли вчитель чи вихователь каже: "Он прийшов поліцейський, він тебе забере", я беру за руку обох і кажу: "Ні, я тут для того, щоб тебе захистити. І іноді для того, щоб з тобою погратися".

Варто прочитати Поки донька спала, мама одягала її в кумедні костюми: фото

У мене завжди з собою є для маленьких дітей інспектор Котик – маленьке кошенятко з великим серцем, як діти його назвали. І ми в ігровій формі вивчаємо різні правила. Тому що з дітьми не можна спілкуватися просто мовою закону, вони цього не зрозуміють. Їм потрібно пояснювати у формі гри.