Психологиня Мар’яна Франко пояснює, що причиною такої поведінки є дитяча підсвідомість, яка заточена під виживання. Це означає, коли з батьками все гаразд, то дитина почувається захищеною.
До теми Як перестати порівнювати дитину з іншими: дієві методи для батьків
І навпаки, якщо з дорослими щось не так, або ж прив’язаність з ними під загрозою, то маля позбавляється почуття власної безпеки, адже думає, що на самоті йому не вижити.
Тому діти будь-що прагнуть підтримувати добрий образ своїх батьків і бути "зручними" для них, адже це дозволяє зберегти прив’язаність,
– каже Мар’яна Франко.
Дитина створює собі надію
Щоб краще це зрозуміти, психологиня наводить приклад з портретами мам. Вона зазначає, що діти люблячих та дбайливих матусь малюють її якоюсь розкарякою, з кривим носом і палками замість волосся. Це все тому, що вони мають надійну та безпечну прив’язаність, і можуть собі дозволити не догоджати та не прикрашати, адже мама все одно прийме це і залишатиметься поруч.
Натомість дитина мами, яка п’є не просихаючи, свариться і навіть забуває дати їсти, зображає її принцесою з акуратно промальованим золотим волоссям, блакитними очима і перлинками-ґудзичками. Таким чином малюк бодай на папері створить собі ілюзію гарної матусі.
Батьки впливають на дітей / Фото Pandalend
Ба більше, дитина всю провину візьме на себе і почне думати в стилі:
- якщо я добре вчитимусь, то батьки припинять сваритися;
- якщо я буду хорошим, то мама чи тато мене полюбить;
- якщо я робитиму все правильно, то на мене більше не будуть кричати.
І на диво, каже Франко, почуття провини в дитинстві таки в дечому допомагає. Адже маленькій людині, у якої зовсім немає ресурсів змінити ситуацію самій, такі думки дають один позитивний момент – надію. Вона надіється, що коли "виправиться" сама чи виросте і "виправить світ", то, відповідно, зміниться все інше: мама перестане пити, тато не буде зриватися, а батьки не розлучаться. Або ж, що вона стане дорослою та хорошою, тоді у неї все буде добре і зі своїми дітьми вона так ніколи не вчинить.
Саме так працює дитяче магічне мислення, яке допомагає хоч якось пристосуватись, аби вижити, але так, на жаль, ніколи не працює реальне життя,
– резюмує Франко.
Дитяча надія стає проблемою у дорослому житті
Психологиня зазначає, що в дорослому житті дитячих магічних переконань про те, що "любов можна заслужити" чи "якщо ти будеш хорошим, то все буде добре", потрібно позбуватись. Адже те, що колись давало надію і допомагало протриматись, зрештою стане на заваді створення власних безпечних стосунків і свого хорошого життя.