Емоційний зв'язок, який виникає між немовлям і батьками,а також засіб, за допомогою якого безпорадний малюк задовольняє свої основні потреби, – вважається прив'язаністю.
Цікаво Як виховати успішну та самостійну дитину: 5 секретів від мами Ілона Маска
Існує 4 основні види прив’язаності: безпечна, амбівалентна, уникаюча і тривожно-уникаюча.
Безпечна прив'язаність
Люди з таким типом прив'язаності мали батьків, на яких можна було покластися. Подорослішавши, вони не бояться відмови або близькості у своїх стосунках.
Вони відчувають себе комфортно, зближуючись з іншими, вірять, якщо їх кохана людина або найкращий друг скаже, що нікуди не зникне, так і буде.
Могли покластися на батьків / Фото VPG Cairns
Переважно вони мають чесні, відкриті та рівноправні стосунки, в яких можуть рости та розвиватися разом. Такі люди також переживають конфлікти й погані дні, як і будь-яка інша пара. Проте вони ефективно спілкуються і розв'язувати проблеми, а не атакують одне одного.
Амбівалентна прив’язаність
Люди з амбівалентною прив’язаністю схильні романтизувати любов, тому що їм легше сформувати фантазійний зв'язок, ніж той, що заснований на реальності.
Вони можуть бути вимогливими та нав'язливими. Схильні надмірно аналізувати ситуації й можуть мати перепади настрою. Крім цього, бояться, що їх відкинуть або ними знехтують.
Щоб придушити ці страхи, вони часто вдаються до нав'язливої поведінки, наприклад, до повідомлень 24 на 7 чи до надмірного спілкування.
Така прив'язаність характерна для людей, батьки яких часто подорожували по роботі або переживали власні проблеми, наприклад, розлучення, втрату роботи, смерть одного з батьків, депресію тощо.
Розлучення батьків / Фото Dreamstime
Люди з амбівалентною прив’язаністю також можуть відчувати тягу до людей, які належать до уникаючих видів прив’язаності, тому що з ними стосунки схожі до тих, які були з батьками.
Уникаюча прив’язаність
Люди, які здається, що нічого не відчувають – належать до уникаючого стилю поведінки.
Вона з'являється, якщо батьки відкидали потреби дитини, згодом малюк взагалі переставав заявляти про них. Замість цього дитина закривалася та вчилася ставати незалежною та самостійною. Ставши дорослими, такі люди прагнуть до ізоляції, незалежності та часто здаються егоїстичними або холодними.
Часто такі люди взагалі уникають стосунків або емоційно відсторонені в стосунках. Вони здаються самодостатніми та незалежними. У таких людей дуже мало близьких.
Відкидали потреби дитини / Фото LaptrinhX
Тривожно-уникаюча прив’язаність
Люди, які тривожаться та уникають, побоюються бути занадто близькими або занадто далекими від своїх коханих. У них є дві протилежні потреби: належати (любити і бути близькими з іншими) і вижити (захистити себе).
Ці люди можуть бути непередбачуваними, і їх часто переповнюють емоції. Вони стикаються з великим внутрішнім конфліктом між бажанням близькості та опором їй.
Як змінити свій стиль прив’язаності
Стилі прив’язаності можуть змінюватися з часом і можуть бути різними у різних стосунках.
Важливо Невдалі стосунки: чому люди їх не завершують, а продовжують
Якщо вам погано з партнером, це може призвести до формування менш безпечного стилю прив’язаності. А здорові стосунки можуть допомогти почуватися більш безпечно. Крім цього, може допомогти терапія.