Причини страху
Батькам потрібно зрозуміти, чому в дитини виникає цей страх. Це може бути через невідомість, що властиво дітям у певний період. Або це серйозна фобія, яка заважає в повсякденному житті.
Важливо Чекати чи діяти: коли та як потрібно реагувати на дитячі страхи
Він може проявлятися, наприклад, коли під час прогулянки малюк з батьками бачить сусідського собаку, дитина починає сильніше стискати руку мами чи тата, притискатися або зовсім відмовитися йти далі.
Дитячі страхи / Фото Forsyth Family Magazine
Деякі люди, як діти, так і дорослі, просто не люблять тварин. Це байдужість, а не страх. Це цілком нормально, і до такої реакції дитини потрібно ставитися з повагою. Якщо ця неприязнь не заважає її повсякденному життю, не варто акцентувати увагу.
Коли дитина вже вміє розмовляти, варто обговорити з нею, чому вона боїться тварин. Можливо, вона не захоче одразу розповідати. Проте якщо страх виник через переляк, то проста розмова допоможе впоратися з проблемою.
Необхідно допомогти дитині навчитися відрізняти окремий випадок від загальних закономірностей і правду від чуток. Це важливо для того, щоб відрізняти звичайні страхи від реальності.
Як боротися зі страхом
У деяких випадках дитині потрібно зустрітися зі своїм страхом. Варто навчити малюка правильно поводитися з тваринами та допомогти отримати позитивний досвід у цій справі. Наприклад, якщо вона боїться маленьких собак – познайомте з іншою дитиною, у якої є такий собака.
Зустріч зі своїм страхом / Фото Animal Hearted
Завдяки цьому, малюк дізнається більше та зрозуміє, подобаються йому собаки чи ні. Спостерігаючи за собакою, взаємодіючи з ним у безпечних обставинах, дитина усвідомлює свої почуття досить швидко.
Розуміння того, що в кожної тварини, як і в людини, є свій характер, допоможе позбутися ірраціонального страху перед усіма тваринами. Повністю позбавитися від страху або фобії дуже важко, а маленькі кроки, спрямовані на це розуміння, значно полегшать страх.
До теми Чого може навчити дитину домашній улюбленець: 7 якостей
Трапляються випадки, коли страхи та фобії не відступають. Тоді не примушуйте дитину до прийняття будь-яких заходів. У багатьох дорослих теж є страхи, раціональні та ірраціональні. Потрібно просто прийняти страх дитини та допомогти подолати його.