Батьківська гіперопіка — це надмірна турбота, яка проявляється у постійному контролі та оберіганні дитини від будь-яких проблем. В майбутньому таку людину складно буде назвати щасливою.

Важливо Шкідливі поради у вихованні дітей: які методи не працюють

Чому виникає гіперопіка

  • Батьки по інерції ставляться до дитини як до безпорадного немовляти.
  • Надмірна психологічна тривожність, яка частіше буває у жінок. Через усебічний контроль такі матері підсвідомо намагаються знизити власну тривогу.
  • Матуся не реалізувалася у професії чи особистому житті, не має хобі, тому тепер дитина є її єдиною втіхою, сенсом існування.

Гіперопіка проявляється у постійному прагненні виконувати все замість дитини. Навіть те, що вона здатна зробити самостійно.


Гіперопіка / Фото desortering.nl​

Ще одним симптомом є постійний контроль: у що грає, де перебуває, з ким спілкується. Також є матусі, які перевіряють кишені дітей та не соромляться читати їх особисті повідомлення.

Які наслідки гіперопіки

  1. Побутова несамостійність. Дитина не вміє себе обслуговувати, наприклад, вчасно прати одяг, мити тарілки, прибирати.
  2. Атрофія вольових якостей. Воля формується через подолання невдач самотужки задля досягання мети. Проте коли батьки не надають особистого простору для ухвалення власних рішень, у дітей немає можливості вчитися це робити.
  3. Невміння налагоджувати взаємини. Якщо дитина звикне, що навколо неї всі "танцюють", вона чекатиме такого самого ставлення від інших, і, звісно, не отримуватиме.
  4. Емоційні розлади. Коли доросла жертва гіперопіки зустрічається з реальністю, у неї може початися депресія, надмірна тривожність або істеричність.

Крім цього, не витримавши опіки на кожному кроці, дитина ще у підлітковому віці починає бунтувати. Якщо батьки не в змозі змінити сценарій власної поведінки, дитина ще до повноліття тікає з дому, живе у друзів, починає працювати замість навчання. А розрив з батьками перетворюється на сімейну драму.

Цікаво Як батькам вчасно розпізнати суїцидальні настрої підлітка: основні ознаки

Що робити, якщо помітили у себе схильність до гіперопіки

По-перше, прийняти себе, бо розуміння — перший крок до виправлення ситуації. По-друге, визнати дитину повноправною особистістю і налагоджувати взаємини. Не нав’язувати їй своє бачення, а обговорювати, і змиритися з її вибором. По-третє, більше уваги приділити власному професійному зростанню та/або подружній гармонії.