Страх – це стан, який відрізняється характерною симптоматикою, асоціюється з пережитим стресом і може мати наслідки для дитячої психіки.

Важливо Шкодить розвитку чи допомагає: як комп'ютерні ігри впливають на дітей

Наслідки переляку мають різний характер. Легкий досить швидко мине:

  • Раптовий плач, істерика.
  • Неспокійна поведінка.
  • Надмірна активність.
  • Заціпеніння.

З середнім доведеться боротися:

  • Порушення апетиту.
  • Нічні кошмари, безсоння, пробудження серед ночі.
  • Боязнь темряви, замкнутого простору, гучних звуків.

Важкі потрібно лікувати з фахівцями:

  • Невроз.
  • Нервові тіки.
  • Заїкання.
  • Тремор кінцівок.
  • Тривожний розлад.

Які причини дитячого страху

Діти та дорослі бояться різних речей через різницю в життєвому досвіді. Наприклад, для дорослого звук гальм – це асоціація з ДТП, то для дитини – лише звук. У такій ситуації старший напружиться, озирнеться, а молодший максимум проявить цікавість.

Що може налякати дитину:

  • Гучні звуки, які виникли різко: увімкнений перфоратор, крик, гуркіт грому, гавкіт собаки.
  • Страшні картинки, екзотичні тварини, люди з незвичайною зовнішністю.
  • Лікарі та медичні процедури, якщо дитина має негативний досвід.
  • Стресові ситуації: переїзд, розлука з батьками.
  • Надзвичайні події: укус тварини, падіння з гірки або велосипеда, фізичне насильство.

Як допомогти дитині побороти переляк

При правильній реакції батьків легкий переляк, як і його короткострокові наслідки, пройдуть самі. З переляком важкої форми неможливо впоратися без фахівців. Потрібно буде відвідати педіатра, невролога та психотерапевта, щоб пройти діагностику та отримати план лікування.

З середньо тяжкими випадками переляку можна спробувати впоратися самостійно. Але важливо враховувати вік дитини.

​Переляк у дитини
Переляк у дитини / Фото Today's Parent​

Немовля ще не може проаналізувати й обговорити те, що сталося. Тому, щоб переконатися, що з дитиною все добре, потрібна буде консультація невролога. Деякий час вам доведеться підтримувати спокійну атмосферу в домі, відмовитися від звичних активностей, гуляти в тихих парках, уникати спілкування з незнайомими людьми.

Якщо дитині 3 – 6 років, варто обговорити з нею те, що її злякало. При цьому ситуацію варто розібрати по хвилинах та повертатися до розмови стільки разів, скільки знадобиться малюкові.

Також не змушуйте переживати страх знову. Наприклад, якщо причиною переляку була собака, то уникнути з нею зустрічі досить просто. Проте якщо дитина злякалася лікаря, то зверніться до іншого фахівця або відкладіть візит до нормалізації стану.

Цікаво Без крику та з першого разу: як батькам говорити дитині "ні"

Програйте стресову ситуацію за допомогою іграшок, ляльок-маріонеток або пальчикового театру. Сценарій повинен включати не тільки саму подію, а й успішне подолання наслідків. Тобто закінчуватися приблизно такими словами: "І після цього малюк більше ніколи не боявся".