Не вважається нормою, коли: дитина категорично не погоджується спати у кімнаті сама, навіть якщо залишити світлом увімкненим, увечері відмовляється виходити на вулицю, прокидається вночі та плаче, бо їй ввижаються чудовиська.
Цікаво Чому батькам варто обмежувати сидіння дітей у телефонах: пояснення психолога
Що провокує у дитини страх темряви
- Страхи батьків. Якщо дорослі бояться уколів, висоти, темряви чи будь-чого ще, дитина мимоволі наслідує цей страх разом з іншими звичками.
- Надмірна тривожність сучасних дітей. Величезна кількість інформації тисне на психіку, яка не встигає її обробити, що провокує позасвідому тривожність.
- Злодії з мультфільмів, страшні іграшки. Монстри, зомбі та інші витвори фантазії часто мають жахливий вигляд, що спрямовує бурхливу уяву малюків у небажаний бік.
- "Виховання" залякуванням. Чимало батьків досі лякають малят бабою Ягою, бабайкою, сірим вовком, який прийде до неслухняних дітей. Тож не дивно, що така дитина почне істерично плакати, як тільки згасне світло.
- Фільми жахів для дорослих. Попри на вікові обмеження, деякі батьки вважають, що "малюк ще нічого не розуміє", тому нічого не буде, якщо він перегляне кадри з вечірнього фільму.
- Покарання через замикання у порожній кімнаті. Таке покарання провокує цілу низку страхів та психологічних травм.
- Підвищення голосу н:а дитину, лайка, часті та суворі покарання.
Крім того, страхи загострюватися через напружену ситуацію у сім’ї, наприклад, сварки. Дитина все розуміє, навіть якщо не каже, а її психіка виводить тривогу у такий спосіб.
Страх темряви у дитини / Фото Working Mother
Що не можна робити, якщо дитина боїться темряви:
- соромити, називати боягузом. Страх — природне явище, до того ж відчуття сорому ніяк не допоможе дитині впоратися з уявою;
- сварити;
- ставитися до розповідей дитини як до дурощів;
- висміювати дитину, говорити: «Такий уже дорослий, не вигадуй».
Якщо дитина прийшла до батьків й проситься до них спати, адже боїться "монстра у темному куті", іноді можна їй дозволити залишитися. Проте загалом дитина повинна знати та сприймати як належне, що мама й тато сплять у своєму ліжку, а вона — у власному, окремому. Краще підвестися та посидіти біля її ліжка, доки не засне.
Що робити із сильним страхом
• Залишати двері дитячої кімнати відчиненими. Нехай малюк знає, що ви можете прийти до нього, а він — до вас.
• Придбати нічник. Це не звичайна ввімкнена лампа, а спеціальний ліхтарик з м’яким світлом. Є багато нічників у формі звірят чи героїв казок.
• Обговорити страхи. Будь-кому стає легше, якщо поділитися гнітючими переживаннями з доброзичливим співрозмовником.
• Затишно обставити дитячу кімнату. Оберіть меблі та шпалери разом з дитиною, зробіть на стелі "зоряне небо", яке світиться вночі, а на підлозі — світлу місячну доріжку, по якій вночі можна пройти до туалету.
До теми Моторошні та кумедні історії про уявних друзів дітей: що малюки розповідають батькам
• Уявна зброя проти уявного ворога. Вигаданий чарівний меч допоможе малюкові відлякувати від себе уявних-таки "гостей". Якщо не допомагає, треба вдень додатково попрацювати над упевненістю дитини в собі.
• Іграшка-захисник. Лідер у боротьбі зі страхами. Це своєрідний талісман, яким може стати улюблена іграшка. Якщо такої немає, хай дитина сама її вибере, а ви запевните, що ця іграшка охоронятиме від будь-яких злих сил. Також спрацює "чарівна ковдра": якщо сховатися під нею, ніякі жахіття не знайдуть.