Що таке токсичні стосунки? Як розпізнати, що дитина потрапила саме в такі відносини і як допомогти їй вийти з них? Відповіді дала дитяча психологиня Марина Ліпич виданню "Освіторія".

Цікаво! 5 проблем з поведінкою дитини, які ви не повинні ігнорувати

Токсичні стосунки — це взаємини між людьми, що наповнені негативними емоціями: соромом, страхом, провиною, приниженням, пригніченням, контролем.

Згодом це призводить до того, що дитина втрачає впевненість у собі, знецінює себе, боїться реалізувати свої бажання чи заявити про себе, не вміє відмовляти, не знає що їй подобається, а що ні.

Найбільш вразливими до токсичних стосунків є підлітки, адже в цей період вони відчувають багато страхів і тривоги, тому потребують міцних і гарних відносин з близькими, щоб мати підтримку та опору.

Батьків має насторожити, коли дитина починає закриватися в собі, уникає контакту, приховує певні моменти свого життя, починає брехати, не дотримує слова, проявляє асоціальну поведінку. Дитина втрачає жваву природну цікавість до світу та інтерес до пізнання.

Сумна дитина
Поясніть дитині, що таке токсичні стосунки / Фото Medium

Токсичні стосунки можуть початися навіть між однокласниками в молодшій школі. Це може бути маніпулювання (віддай мені щось, тоді я буду з тобою дружити), глузування, прояви агресії чи образи.

Коли дитина вдома про це розповідає, важливо реагувати та бути з нею в контакті — відкласти всі справи і уважно вислухати, не перебиваючи. Будь-яка конфліктна ситуація викликає в дитини негативні емоції, але вона ще не вміє їх розпізнавати і називати, тому допоможіть їй це зробити.

Дайте дитині варіанти поведінки і реакції на майбутнє — вона може сказати однолітку: "Мені не подобається, як ти зі мною говориш", або "Я не хочу давати тобі свою річ". Важливо навчити, що казати "ні" — це нормально.

Це також чудова нагода поговорити про те, що таке дружба. Дитина має розуміти, що дружба, як і любов — безумовна, там де є повага: ми любимо і дружимо з людиною не за щось, а без приводів і причин. Якщо в стосунках з’являється маніпуляція чи вимоги, це вже не про дружбу.

Читайте також! Як побудувати довірливі взаємини з дітьми: поради психолога

Із підлітками може бути складніше, адже вони часто відповідають загальними фразами типу "все нормально" на запитання, щоб від них відчепилися. Тоді мама або тато можуть сказати: "А можна я розповім, як у мене минув день?" "Що мене здивувало, що сподобалося, що засмутило, що мені вдалося сьогодні добре, а з чим я не впоралась". Головне, не навантажувати своїми проблемами, а просто поділитися тим, що хотілося б розказати.

Важливо, щоб у підлітковому віці хлопчик мав у своєму оточенні чоловічу фігуру, яка буде взірцем, надихатиме досягати чогось нового і стане для нього своєрідним авторитетом. А дівчинці важливо бачити жіночий приклад та відчувати захист і підтримку тата. Намагайтеся бути з тінейджерами на рівних, проявляйте повагу, але зберігайте позицію дорослого: цікавтеся життям дитини, діліться своїм досвідом.

"Ми не можемо вберегти і огородити дитину від токсичних людей, негативних ситуацій, але можемо закласти міцну основу формування особистості дитини, навчити долати перешкоди, вирішувати конфлікти", – каже психологиня.

Мама з дитиною
Побудуйте з дітьми довірливі стосунки / Фото Credo

Найважливіші складові – вміння розпізнати та виражати свої емоції і вибудовувати кордони. Як батьки, не порушуйте їхні кордони і вчіть дітей поважати себе та інших. До того ж, не варто перевіряти телефон дитини, не брати без дозволу її речі, не заходити без стуку до її кімнати.

Замість контролю проявіть інтерес до життя своєї дитини. Налаштуйтеся на її хвилю: слухайте, щиро цікавтеся, і тоді ваше чадо багато чого розкаже про себе.

  • Придумайте свої сімейні ритуали чи традиції. Наприклад: кілька разів на тиждень обов’язково вечеряйте разом з дітьми.
  • Дозволяйте дітям запрошувати додому своїх друзів — це прояв довіри і підтримки: ви цим кажете дитині, що поважаєте її та її оточення.
  • Давайте дитині можливість придумати, як вона хоче провести вільний час із вами. І тут важливо, щоб батьки таки погодились і здійснили цей задум.
  • Давайте дитині завдання, співмірні з її можливостями, поступово збільшуючи відповідальність.
  • І, звичайно, частіше говоріть прості і приємні слова, радійте разом, обіймайтеся, нагадуйте дитині, що ви її любите. Найцінніше, що ви можете дати дитині — це ваша любов, підтримка, повага, присутність та власний приклад.