Як проявляється самостійність

У дорослому віці самостійність – одна з базових рис характеру. Адже кожна людина повинна брати відповідальність за свої дії, оцінювати наслідки та не боятись проявляти ініціативу чи приймати нетрадиційні рішення. Однак ще в дитинстві батьки закладають знання, які впливають на самостійність, повідомляє проєкт "Дитячий психолог" в інстаграмі.

Важливо 9 фраз батьків, які руйнують доросле життя людини

За словами експертів, самостійність у дитячому віці може мати різні прояви:

  • проявляє ініціативу вдома чи у садочку
  • творчо чи креативно розв'язує різні завдання
  • відчуває відповідальність за досягнення цілей
  • наполегливість
  • контроль процесу та оцінка власних дій

Формування самостійності у різному віці

2 – 3 роки

На цьому етапі дорослішання у дитини розвивається ініціативність, водночас малюк дивиться на поведінку батьків та копією її. Важливо заохочувати нащадка до виконання дій самостійно, і коли з'являється фраза "Я сама", не перешкоджати дитині. Але, звісно, тут всі батьки мають зважати на безпеку і не дозволяти малюку робити те, що може його травмувати.

3 – 4 роки

У цей час у дитини з'являється перше усвідомлення своєї значущості, тому вона й хоче робити побутові справи самостійно.


Дитині варто давати змогу бути самостійною / Фото Unsplash

4 – 6 років

Якщо не перешкоджати дитині, то вже до 5 років самостійними вважаються справи, які доведені до автоматизму. Наприклад, миття рук, зав'язування шнурівок тощо. І хоч в цьому немає нічого особливого, однак дитина сприймає це як справу, де не потрібна допомога батьків. Водночас виникає творчий підхід до ситуацій та зростає ініціативність.

6 – 10 років

У цьому віці дитина ділить свої справи на дві категорії: навчання та гра. У першому випадку їй потрібно мислити самостійно, знаходити способи виходити з різних ситуацій, ставити перед собою завдання і шукати підхід до їхнього розв'язання. Та і в грі дитина проявляє самостійність, адже вона моделює ситуації, обирає та вживається в певну роль, приймає рішення, вміє контролювати свої вчинки та вже оцінює наслідки.

Цікаво Андре Тан розкрив секрет виховання єдиної доньки

10 – 12 років

Початок підліткового віку, з'являється опір турботі і ніжності з боку батьків, може проявлятись непослух і дитина активно віддаляється від батьків. В такому випадку психологи радять дорослим проявити терплячість, дати необхідну увагу підлітку, обговорити початок дорослішання, але дозволяти приймати рішення та відповідати за них.

12 – 14 років

Це один з найскладніших етапів дорослішання, адже батьки ще хочуть активно впливати на життя дитини, а підліток вступає у боротьбу за незалежність. У цей час школярі можуть замикатись у кімнаті, не розповідати про своє життя, лаконічно відповідати на питання, не контролювати свою мову. І коли виникає такий перехідний період, батькам варто набратись терпіння. Водночас психологи наголошують, що мова йде не про вседозволеність, а про рівновагу між правами і прагненнями дитини та контролем дорослих.

14 – 16 років

Вже в останніх класах школи діти віддаляються від батьків, а більшого авторитету для них мають однолітки. Відтак самостійність дитини в цьому віці переходить на інший рівень. Батькам важливо в цей період зважати на думку підлітка інакше він не навчиться враховувати вашу точку зору, підтримувати його і не нав'язувати своє бачення ситуації. Не забувайте говорити з позиції "я" про те, що ви відчуваєте, а не те, що дитина робить не так. Марно забороняти спілкуватися з друзями, які вас не влаштовують, це буде викликати тільки негатив і заперечення.

16 – 18 років

До повноліття підліток переосмислює свою поведінку та знов починає прислухатись до батьків, просить поради чи допомоги. У цьому віці необхідно бути акуратним, адже це дитина, яка хоче бути дорослою, але ще не готова до цього. Батькам варто підтримати нащадка, хвалити його за успіхи, давати змогу відповідати за власні дії та послабити контроль.


Спілкування батьків з підлітками / Фото Partner

Як батькам впливати на формування самостійності

Варто зазначити, що кожна дитина – це особистість, до якої батьки самі підбирають власний підхід. Тому поради психологів є більш загальними, а дорослі коригують інформацію, враховуючи характер нащадка, його реакцію на проблеми чи успіх тощо. Однак існують рекомендації, які точно варто застосувати у вихованні дитини.

Щоб виховати самостійну людину, потрібно:

  • заохочувати ініціативність
  • не бігти на допомогу, а чекати, коли дитина попросить про це (сова йде не про ситуації, коли життю чи здоров'ю малюка щось загрожує)
  • зменшити контроль
  • дати дитині роботи те, що вона хоче і вже вміє
  • дозволити робити вибір, до прикладу, у супермаркеті
  • закріпіть домашні обов'язки, за які буде відповідати ваша дитина (складання іграшок, контроль за миттям рук, полив вазонів тощо)
  • хвалити дитину, не загострюючи увагу на помилках
  • дозволити дитині знаходити власне хобі
  • подавати приклад