Експерти кажуть, що цього робити не слід. Вони розповіли, як поводитись батькам сором’язливих дітей, щоб підтримати їх і допомогти їм рости, при цьому не змушуючи змінюватися.

До теми Як навчити дитину правил поведінки в громадському транспорті: практичні поради

Перестаньте сприймати сором’язливість як слабкість

Більшість дітей виявляють стриманість при знайомствах з новими людьми і це цілком нормально, каже заступниця директора Інституту соціальних наук при Пенсільванському університеті Коралі Перес-Едгар. Особливо це стосується дітей молодшого віку.

Ця початкова сором’язливість – це саме те, як ми потрапляємо в новий простір і орієнтуємось в ньому,
– додає професорка, яка займається дослідженням дитячої поведінки.

Вона рекомендує не турбуватися про сором’язливість, адже це просто особистість вашої дитини. Тай, зрештою, навіть у сором’язливих малюків є кілька друзів, з якими вони чудово спілкуються.

Крім того, сором'язливість може бути корисною. Вона здатна допомогти людям подумати перед тим, як діяти, а це означає, що вона захищає. Експерти, які вивчали сором'язливість, закликають людей не сприймати це як слабкість, просто це інший спосіб бути соціальним.

Уникайте ярликів і попросіть інших не робити цього

Не позначайте свою дитину як сором'язливу. Спробуйте пояснити дорослим, що ваша дитина повільно звикає до інших, і робіть все можливе, щоб не ставити ярлики на їхній поведінці,
– закликає лікарка-педіатр Кейсі Ранган з Лос-Анджелеса.


Не ставте ярликів на поведінці своєї дитини / Фото unsplash

Дайте дитині можливість практикувати спілкування

Важливо, щоб батьки не штовхали сором’язливих дітей до соціальних взаємодій, коли вони по-справжньому почуваються незручно. Але також важливо дати їм багато невимушених можливостей практикувати знайомства з новими людьми.

Низка проведених досліджень показала, що коли сором’язливі діти ходять у дошкільні заклади кілька днів на тиждень, або перебувають у клубі чи в команді, цього може бути достатньо, щоб перемогти сором’язливість. Це лише питання практики і вона має бути структурованою,
– каже професорка Перес-Едгар.

Однак, не штовхайте дитину до ситуацій, які просто не підходять для її особистості. Також пам’ятайте, що їй завжди потрібно трохи часу, щоб "розігрітися". І з часом ви побачите, що ваша дитина почне грати та досліджувати, навіть якщо на початках це займає, скажімо, 20 хвилин.


Створіть середовище для невимушеного спілкування / Фото pexels

Запитайте дитину про її почуття

Важливо дати дитині можливість поговорити про те, що вона відчуває, коли потрапляє у незнайомий світ. Перес-Едгар рекомендує просто задати їй прості та відкриті запитання. Наприклад, про що вона думала сьогодні, або чи сподобався їй урок плавання.

Це допоможе вам зрозуміти, чи заважає дитині її сором’язливість, і чи вона відчуває незручність, коли ви висловлюєте своє занепокоєння. Таким чином дитина позначить свої межі і вам потрібно їх поважати.


Спитайте дитину, що вона відчуває / Фото unsplash

Коли треба звернутися до спеціаліста

Якщо ви помітили, що сором’язливість вашої дитини є незвичайною, наприклад, вона впадає в істерику кожного разу, коли треба йти в школу, чи не може знайти друзів, це сигнал звернутися за допомогою до фахівця. Проконсультуйтеся зі своїм педіатром або спеціалістом з психічного здоров’я.

Дитина, про яку вам слід турбуватися, – це та дитина, яка ніколи не "розігрівається", ніколи з радістю не вступає у такі ситуації і яка просто не може знайти свою нішу,
– пояснила Перес-Едгар.

Вона додає, що ранні втручання можуть бути дійсно ефективними для лікування або навіть запобігання повномасштабній соціальній тривожності. І щоб терапія спрацювала, батьки не повинні бути надмірно напруженими, адже немає нічого поганого у стриманості. Дорослі мають дати своїм дітям чітке розуміння, що вони люблять їх такими, як вони є.