Вона походить від ідеї, що після одруження жінка стає власністю чоловіка. Про це розповів професор Саймон Дункан з Університету Бредфорда, який спеціалізується на сімейних традиціях, виданню BBC.
Важливо Психологічна допомога жертвам насилля: перші основні кроки
Поняття "володіння" дружиною скасовано у Великій Британії понад століття тому, тепер закон не вимагає від жінки брати прізвище чоловіка.
Дотримується цієї традиції і значна частина Західної Європи. Винятком є Іспанія та Ісландія, де жінки, як правило, зберігають своє дівоче прізвище, коли вступають у шлюб, а також Греція, яка законодавчо постановила, що жінки мають залишати своє ім'я.
Норвегія, яка є лідером за гендерною рівністю і має менш патріархальну історію, багато заміжніх жінок беруть прізвище свого чоловіка. Хоча близько половини норвежок залишають своє дошлюбне прізвище як друге.
Чому жінки беруть прізвище чоловіків
Звичайно, існує безліч особистих причин, чому жінка може хотіти змінити своє дівоче прізвище – від його немилозвучності до бажання відокремитися від неприємних їй членів родини.
Ретельний аналіз і детальне опитування пар, які провела команда Дункана, є дві основні мотивації, що живлять цю традицію.
► Перша. Збереження патріархальної влади – було це очевидним для подружжя або ні.
► Друга. Ідеал "гарної родини", відчуття, що спільне з партнером прізвище символізує вашу відданість і об'єднує вас, разом із майбутніми дітьми, в єдине ціле.
Важлива причина, як з'ясували науковці, – це сприйняття суспільством. Зміна прізвища є способом продемонструвати свою відданість одне одному та єдність перед зовнішнім світом.
Така думка насамперед сильна серед жінок, в яких є діти. Багато з них, хто не змінив прізвище одразу після одруження, зробили це з появою дітей.
Я зробила це заради своєї дитини, щоби наш зв'язок був не лише у люблячих стосунках, але й на папері,
– пояснила Джеймі Берг.
Вона залишала своє прізвище протягом декількох років, тому що це було важливо для її професійної ідентичності. А коли народився син, додала в паспорт ім'я чоловіка. Берг також вважає, що це дозволить уникнути адміністративної тяганини під час поїздок за кордон з дитиною.
Дослідження Дункана висвітлило ще один поширений аргумент серед батьків. Діти можуть почуватися розгубленими або нещасними через те, що в них з матір'ю різні прізвища.
Сім'я / Фото Getty Images
Питання живучості цієї традиції дослідники жваво обговорюють. Попри доволі повільний прогрес у цій сфері, й жінки, і чоловіки стають все більш відкритими для альтернатив.
Читайте також 6 переконань, які заважають завершити нещасливі стосунки
Втім, шанувальники традиції, як-от Корінна Гірш, сподіваються, що вона не зникне повністю. "Було б непогано, якби ця традиція залишилась, якщо вона звісно не є примусовою. Адже традиції дають нам затишок і впевненість", – додала Гірш.
"Це питання має вирішуватися відкритою дискусією двох партнерів, а не передбачатися якимись нормами", – погодилася менеджерка Веріті Сешенс із Англії, яка залишила своє дівоче прізвище.