Тож, журналісти 24 каналу разом з Благодійним фондом "Рідні" підготували для вас відповіді на важливі питання, зокрема, які навички допоможуть виховати малюка та які обов’язки мають прийомні батьки.

Важливо Всиновлення чи опіка над дитиною: як обрати та в чому різниця

За словами психологині фонду "Рідні" Христини Ясінської, кожна дитина має унікальну історія життя зі власними травмуючими обставинами, закладеними внутрішніми психічними ресурсами. Тому прийомним батькам доведеться зіштовхнутися з багатьма проблемами – від поведінки до особливостей когнітивного розвитку.

Особливістю дітей-сиріт є наявність в них травматичного досвіду (зокрема, фізичне, сексуальне насилля, педагогічна запущеність та недбале ставлення), а це спричиняє проблеми у формуванні прихильності. Тому батькам потрібні знання про різні стилі виховання, способи покращення комунікації з дітьми різного віку.

Немає чіткої інструкції, як правильно виховувати дитину-сироту. Але варто пам’ятати що, як і в біологічних сім’ях, прийомні батьки можуть випадково зробити помилки у вихованні, на яких вони навчаться та змінять виховну тактику,
– відповіла Христина Ясінська.

Прийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі або окрема особа. Проте до них є ще певні вимоги.

  • Вік

Усиновителем може бути особа не молодша 21 року. Верхня межа віку всиновлювача не обмежується. До того ж, різниця у віці між майбутнім батьком (матір’ю) та дитиною повинна бути не менше 15 років.

До того ж, влаштування дітей у прийомну сім’ю рекомендовано проводити з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку дитина досягла повноліття.

  • Дохід

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за шість місяців (до того, як пара звернулася із заявою про створення прийомної сім’ї) не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму.

  • Житлова площа

У разі створення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов. Зокрема:

  • належного стану житлового приміщення;
  • необхідної житлової площі;
  • належного санітарного стану;
  • наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших товарів тривалого споживання;
  • наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини.

Варто наголосити, що прийомні батьки не мають права забороняти прийомним дітям підтримувати особисті контакти з біологічними батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю та моральному вихованню.

Мама і дитина
Батьки мають хотіти всиновити дитину / Фото Pinterest

"В першу чергу, як і будь-які батьки, вони повинні любити дітей і дуже хотіти, щоб в їх сім'ї з’явилась дитина", – наголосила психологиня фонду "Рідні".

Також чудово, якщо прийомні батьки легко вміють встановлювати контакт з новими знайомими, терплячі, впевнені в собі, відкриті новому досвіду, здатні навчатися новому, вміють визнавати власну недосконалість, просити про допомогу та готові надавати її іншим потребуючим

Прийомні батьки мають приймати дитину такою, якою вона є. Важливим також є бажання і вміння співпрацювати з фахівцями, які супроводжують створення прийомної сім'ї.

Цікаво Як провести першу зустріч з дитиною з інтернату: інструкція для прийомних батьків

За словами Христини Ясінської, усиновителі повинні оптимістично дивитися на життя, але в той же час прагнути долати труднощі, що виникають на шляху, конструктивно вирішувати конфлікти і знаходити вихід зі складних ситуацій.

Прийомним батькам буде легше розуміти дитину, якщо вони навчаться бачити, що насправді лежить за тією чи іншою її поведінкою, яку потребу висловлює ця маленька людина, що вже встигла за своє коротке життя пережити чимало неприємностей і розчарувань.

Отримати ці знання батьки мають на спеціально організованому навчанні, яке реалізовують центри соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді.

Як подружню пару готують до усиновлення? Як розповіла психологиня Благодійного фонду "Рідні", програма навчання направлена на підвищення виховного потенціалу прийомних батьків. Вона допомагає зменшити рівень стресу, що зазнають сім’ї, сприяє покращанню спілкування, розвитку комунікаційних навичок.

Всиновлена дитина
Всиновлена дитина / Фото Ua.news

Також програма навчає позитивного підходу до виховання дитини та її дисциплінованості, пропонує широкий діапазон ефективних способів виховання та подає вичерпну інформацію про батьківські обов’язки та підходи до виховання.

Окрім того, прийомні батьки удосконалюють уміння ефективного спілкування з дитиною, мають можливість проаналізувати причини поведінки дитини, власні емоції, почуття, поведінкові прояви тощо, використовувати різноманітні форми та методи організації й проведення сімейного дозвілля,
– наголошує Христина Ясінська.

  • Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.
  • Вони несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей.
  • Прийомні батьки також виділяють для дітей індивідуальне місце для проживання і розвитку.
  • Прийомні батьки зобов’язані сприяти забезпеченню пріоритетного права прийомних дітей на усиновлення.

Створити прийомну сім'ю можуть повнолітні та працездатні особи, за винятком:

  • осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
  • осіб, позбавлених батьківських прав;
  • осіб, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їх вини;
  • осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи та особи, в яких є асоціальні прояви, нахили до насильства);
  • осіб, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • осіб, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • осіб, які були засуджені за тяжкі злочини або мають непогашену судимість за вчинення інших злочинів;
  • осіб, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку.