Видання Освіторія зібрало поради від старшого покоління, як вони займаються уроками з онуками.

До теми! Навчання дітей вдома: 5 лайфаків, які повинні знати всі батьки

  • Давати дитині горіхи

Пенсіонерка Людмила Солончук, яка має 8-річну онучку Катрусю, радить давати дітям горіхи. Під час занять бабуся ставить біля учениці тарілку зі жменькою горішків (арахіс, мигдаль, кеш’ю).

"Головне — не надто багато, бо вони калорійні. Дитина їсть, коли схоче. Горіхи допомагають зосередитися, коли виникає бажання щось погризти, і вони корисніші за солодощі. До того ж, горіхи – це чудовий спосіб покращити пам’ять, вивчити щось нове і довше утримувати інформацію", – каже бабуся.

  • Вчити усно рахувати числа

Лише зусилля тренують мозок. За словами бабусі, колись у школах на математиці був окремий вид занять – усне рахування, на якому вивчали чимало спеціальних прийомів швидкого виконання математичних операцій усно.


Бабуся з внуками читає книгу / Фото Culture

Зі шкільних років бабуся пам’ятає просте і зрозуміле правило: щоб помножити число на 100, треба назвати цим числом число сотень. Так і вчить онуку. Тобто 8 на 100 — це одразу ж вісім сотень, вісімсот.

  • Навчити писати пером

Бабуся вважає, що у сучасних школах мало уваги приділяють гарному почерку, а колись школярі на це витрачали години.

Так, можливо, колись все друкуватимуть на ноутбуках, але поки що старшокласники та студенти мають робити чимало записів. А якщо підліток пише незрозумілим почерком, то частину конспекту він просто не зрозуміє і втратить цю інформацію. Тому бабуся подарувала онуці пір’яну ручку, і частину завдань з мови школярка виконує саме нею.

Цікаво! Мама поділилася секретом, який допомагає її дитині за 5 хвилин зосередитися на навчанні вдома

Аби заохотити дівчинку, вони не лише займаються, а й разом красиво підписують "ідеальними" літерами листівки та дарують їх друзям і рідним.

Киянин Олександр Дробчак, який має аж трьох онуків, з яких двоє — школярі, теж поділився своїми порадами.

  • Вчити перечитувати написане вголос

Сучасні діти мало читають, а вголос – лише в початковій школі. Проте дідусь вчить перечитувати написане, бо чимало помилок можна спіймати на слух, тоді як око їх не помітить.

  • Розв’язувати задачі "навпомацки"

Це дідусь вважає необхідним етапом для дітей, перш ніж вони перейдуть до абстракцій. Наприклад, у підручнику для 1-го класу учнів просять: "Додати 3, при цьому подати число у вигляді суми двох доданків". Шестирічна дитина просто не розуміє, про що йдеться.

Тож, дідусь спочатку кілька разів грається з внуком іграшковим поїздом. А потім питає: "Як ти приєднаєш ще 3 вагончики?" Можна приєднати по одному три сині вагончики (1+1+1), а можна два червоних та один синій (2+1). Так, дитина пам’ятатиме склади числа 3 навіть на дотик.


Бабуся і дідусь граються з внуком / Фото Mama

  • Вивчати досконало "ліворуч" та "праворуч"

У цьому допомагає банальна гра з паперовими літачками. Вони мають робити фігури вищого пілотажу, виконуючи команди малечі: вверх, вниз, праворуч, ліворуч, справа наліво, зліва направо.

А ще вчать визначати праворуч та ліворуч на картинках, у дзеркалі. Якщо дитина ще в 1-му класі навчиться цьому, то вона не лише з математикою краще вправлятиметься, а й не плутатиме, що писати і читати треба зліва направо.

  • Вчити одразу розрізняти склади

Вчити звуки краще, наприклад, у зв’язках голосних та схожих дзвінких і глухих приголосних: "ах-ак-ха-ка", "ох-ок-хо-ко". Так дитина вчиться розрізняти їх і робитиме згодом менше помилок.

Перші слова для вивчення теж добре брати схожі: сом-сон, рама-рана, рік-рак, гора-кора. Адже на першому етапі навчання читання діти нерідко дофантазовують, як звучить слово, орієнтуються на перше враження.