Як карантин впливає на психологічне здоров’я батьків, які працюють вдома
Багато батьків були змушені працювати вдома повний робочий день та доглядати за дітьми під час карантину. Психологи запевняють, що така самоізоляція матиме наслідки для психічного здоров’я людей.
Під час спалаху COVID-19 страждають батьки, пише видання Medical Xpress. Зокрема, вони мають справу з одним із наслідків для психологічного здоров'я від карантину: конфлікту між роботою та сім’єю.
Цікаво! Як піклуватися про психічне здоров'я своїх дітей під час пандемії COVID-19
Цей конфлікт пов'язаний із вимогами на роботі та сімейними зобов’язаннями. До того ж, закриття робочих місць, скорочення та віддаленість ще більше ускладнять роботу батьків протягом наступних кількох місяців.
Батькам доводиться доглядати за дітьми та працювати вдома / Фото "Галичина"
В результаті, батьки можуть отримати стрес. Адже школи закрилися і вони повинні навчати дітей вдома, доглядати за ними та ще й паралельно працювати. А, як показують дослідження, доров’я та добробут батьків залежить від роботи та безпечного догляду за дитиною.
У коментарях журналістам 24 каналу психологиня Олена Дишкант запевнила, що стрес для батьків виникає через необхідність виконувати вдома не лише власні функціональні обов язки, але й організовувати для власних дітей навчання (для школярів) та побут (для дошкільнят).
Така мультифункціональність дуже виснажує. До того ж, домашня обстановка не сприяє налаштуванню на виконання роботи. Адже ми звикли це робити у визначених умовах, які вдома організувати складно,
– каже вона.
Дитячі шкільні заняття онлайн займають велику частину батьківського часу та відволікають від основної роботи. Та ще й важко дотримуватись режиму дня через відсутній контроль з боку керівництва.
До теми! Чи повинні діти носити маски під час пандемії COVID-19
У батьків найбільший стрес викликає те, що хочеться зробити все: і роботу, і проконтролювати дитину, і впоратися по-дому, але все одразу зробити не вдається. В таких випадках виникає перевтома й емоційне виснаження.
Як зберегти психічне здоров’я в умовах карантину
- Створіть зручні умови для сім’ї
В умовах карантину краще скористатися принципом «мінімалізму та лаконічності», пише Zaxid.net. Адже багато речей впродовж ізоляції можуть не знадобитися вам, проте займати місце як фізично, так і психологічно у вашій голові.
Спробуйте разом з родиною відкласти більшість справ на день й прибирати у квартирі, кімнаті, на столі тощо. Усі речі, якими ви не користуєтеся хоча б раз впродовж дня відкладіть подалі, інші покладіть в межах оптимальної досяжності.
- Розплануйте та дотримуйтесь графіку навчання чи роботи
Важливо обговорити з родиною або з тим, ким проживаєте, певні домовленості, правила та обов’язки. Чим чіткіше вдасться домовитися, тим легше буде в подальшому. Будьте терплячими й приймайте те, що людям навколо вас (і вам самим) не завжди подобатимуться ці зміни. Відчуття втрати певної свободи викликає додатковий стрес.
Складайте графік та виділяйте час для дітей / Фото 4mama
Графік чи то режим, сприятиме тому, що буде менше витрачати часу на зайву метушню. Почуття безпеки та контролю, яке ви відчуєте коли почнете дотримуватися встановлених спільно правил, також сприятиме зближенню та уникненню зайвих конфліктів.
Почніть з простих речей, наприклад розпорядку дня, який включатиме час на прокидання, ранкову гігієну, для фізичної активності чи ранкових ігор, час для навчання та роботи (з перервами кожні 30-40 хв на 10 хв) й так до обіду.
- Обговорюйте свої думки чи емоції
Багато проблем психічного здоров’я загострюються під час перебування в умовах карантину чи самоізоляції. Так, проблеми у родині можуть виникати через страх за їх здоров'я, через обурення, що вони не турбуються про ваше, втому, стрес через проживання далеко від сім'ї тощо. У цей час провокуючими факторами стають буденні справи й додаткові зобов’язання.
Щоб зменшити напругу й знизити ризик виникнення конфліктів, говоріть з рідними або тим кому довіряєте. Під час кризи нормально відчувати пригнічення, занепокоєння, розгубленість, страх чи гнів. Не намагайтеся приховувати власні емоції від дітей чи членів сім'ї. Говорити про свої емоції не свідчить, що ви слабка чи егоїстична людина.