Для батьків, які знаходяться в умовах катастроф, важливо знати, що робити, як сказати та допомогти малечі почуватися краще. Психологи в коментарях "Сім'ї 24" розповіли, як допомогти дітям впоратися з тривогою.
До теми! "Я буду вранці, мамо": батьки загиблого бортпровідника МАУ розповіли про останню розмову з сином
За словами психологині Олени Дишкант, якщо трагедія / катастрофа не стосується безпосередньо дитини або її близького оточення, то їй розповідати про це потрібно лише у відповідь на її запитання (зацікавленість).
У випадку, якщо трагедія сталась з близькими людьми, – розповідати максимально чесно, але мінімум інформації. Достатньо сказати, що впав літак або відбулась інша надзвичайна подія і людина загинула (отримала травму). Загалом дітей до підліткового віку таке повідомлення влаштує. Старшим дітям можливо розширити розповідь,
– додала вона.
Натомість психологиня Мар'яна Франко запевнила, у тих місцевостях, де регулярно відбуваються стихійні лиха або уже роками ведуться воєнні дії, є значно менший відсоток людей, які мають психологічні травми. Чому? Тому що, контактуючи з такими катастрофами, людина набуває алгоритмів того, як можна собі допомогти впоратися з такою ситуацією.
Дитина має знати алгоритм заходів
Тож батьки в таких випадках, повинні обговорювати з дитиною такі складні та катострофічні ситуації, навчати її алгоритмам поведінки в загрозливих ситуаціях. Як, наприклад, що робити і чого категорично не можна робити у випадку землетрусу тощо.
Окрім того, лікарка та дитяча психологиня Лорі Зелінгер каже, що батьки відчувають занепокоєння під час таких подій, як катастрофи, тероризм, масштабних пожеж тощо, проте вони повинні намагатися контролювати власну тривогу, перш ніж поговорити з дітьми про їхні. І наголосила, що потрібно говорити повільніше і сидіти на рівні очей вашої дитини.
Поради для батьків, які допоможуть дитині впоратися з тривогою
- Допоможіть дитині зрозуміти, що відчувати тривогу – це нормально, а у стресових ситуаціях такі симптоми проявляються в кожного. Поясніть, що кожна людина відчуває тривогу по-своєму.
- Коли ви навчите дитину приймати почуття тривоги й розпізнавати його симптоми, навчіть її розслаблятись. Перш за все з'ясуйте в дитини причини виникнення тривоги й постарайтесь її заспокоїти. Так, розмова з дитиною про те, що її турбує, не тільки виявить причину тривоги, а й допоможе частково розвіяти страх.
- Якщо симптоми тривоги не минають, використовуйте методи зняття стресу: дихальні вправи, техніки візуалізації. Ви можете просто підбадьорити дитину – це теж дасть позитивний результат.
Читайте також! Дружина просила не летіти: що відомо про загиблого командира літака, який розбився в Ірані
Також лікарка Зелінгер пропонує батькам не починати важких дискусій безпосередньо перед сном. Краще відкладіть серйозну розмову на більш ранню пору дня, щоб поспілкуватися зі своїми дітьми та відповісти на їхні запитання.
Перш ніж обговорювати плани евакуації зі своїми дітьми, вирішіть, що вони повинні знати, і сплануйте, як ви збираєтесь пояснити це на рівні, відповідному їх віку. Якщо ваша дитина задає одне і те ж питання не раз, намагайтеся щоразу використовувати те саме пояснення.
За словами Зелінгер, одна з найкращих речей, які батьки можуть зробити для дитини, яка має тривогу про певну подію, це просто запевнити їх у тому, що дорослі зроблять все можливе, щоб уберегти їх. Не давайте гарантій, але нагадуйте їм, що в світі є більше хорошого, ніж поганого.
Якщо ваша дитина переживає, що вона загубиться чи постраждає, знайдіть хвилинку, щоб поговорити про все, що роблять батьки, щоб не допустити цього.
Що відомо про авіакатастрофу літака МАУ в Ірані? Boeing 737 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" рейсу PS 752 Тегеран – Київ розбився зранку 8 січня незабаром після вильоту з аеропорту Імама Хомейні в Тегерані.
За попередніми даними, на борту перебувало 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Всі вони загинули. На місці падіння знайшли чорну скриньку. За попередніми даними, авіакатастрофа сталася через несправність двигуна. Серед загиблих було 11 українців: 9 членів екіпажу та 2 пасажирів. Більше – читайте тут.