Всиновлення чи опіка над дитиною: як обрати та в чому різниця
Законодавством передбачено дві форми виховання дітей-сиріт – всиновлення та опіка. Обираючи між ними, батьки орієнтуються на свої можливості та соціальну ситуацію. Проте, не всі знають, який вибір зробити з юридичної точки зору.
Журналісти 24 каналу разом з Благодійним фондом "Рідні" вирішили пояснити вам різницю між всиновленням та опікою.
Цікаво! Як усиновити дитину: процедура та необхідні документи
Для початку зазначимо, що всиновлення є постійною формою влаштування дитини-сироти. Так, усиновителі на все життя набувають прав і обов'язків батьків, а усиновлена дитина – прав і обов'язків дитини.
Натомість опіка може бути тимчасовою – дитина перебуватиме в сім'ї до моменту повернення в біологічну сім'ю, до моменту усиновлення або до моменту досягнення повноліття.
Чим всиновлення відрізняється від опіки
"Усиновлення – це прийняття у свою сім’ю дитини з усіма правами та обов‘язками. Воно відбувається на підставі рішення суду. Малеча, яку ви візьмете з дитячого будинку, буде повністю ваша, адже перед законом ви – її батьки, а вона – ваша кровиночка", – каже психологиня фонду "Рідні" Христина Ясінська.
Опіка ж оформляється, зазвичай, до повноліття, але може бути припинена. Наприклад, якщо знайшлись зниклі батьки дитини або вони відновили свої батьківські права тощо. Опікунами призначають здебільшого родичів дитини.
Що краще для самої дитини? За словами психологині, в першу чергу для малечі важлива емоційна атмосфера в сім'ї і надійність відносин з батьками, а вже потім юридична форма влаштування.
Дітям з інтернату важливо мати сім'ю / Фото Рівне1
Хто може всиновити чи опікуватися дитиною
Усиновителем може бути особа віком не молодша 21 року. Верхня межа віку всиновлювача не обмежується. До того ж, різниця у віці між майбутнім батьком (матір’ю) та дитиною повинна бути не менше 15 років. Якщо дитину усиновляють родичі, ця вимога не дотримується.
Переважне право на усиновлення дитини мають:
- Родичі, незалежно від місця їх проживання;
- Особи, в сім’ї яких дитина проживала чи проживає;
- Особи, що усиновляють кількох дітей, що мають родинні стосунки (братів, сестер);
- Переважне право на усиновлення дітей також має подружжя.
А опікунами можуть бути особи з 18 років. Зазначимо, що ця людина призначається з осіб, близьких дитині, або інших осіб, з огляду на їх можливість виконувати опікунські обов’язки, враховуючи стосунки з дитиною-сиротою.
Переважне право стати опікунами дитини надається:
- Родичам дитини, незалежно від їх місця їх проживання;
- Особам, в сім’ї яких проживає дитина.
Як наважитися на всиновлення дитини
Усиновлення дитини – це велика відповідальність. Психологиня Благодійного фонду "Рідні" розповіла, як наважитись на такий вчинок.
За її словами, в першу чергу варто поговорити про чітке усвідомлення батьками-усиновителями мотивів, які спонукають до прийняття такого рішення.
На усиновлення відважуються пари, які не мають власних дітей, або ті, хто відчуває потребу ділитися материнською любов’ю та навіть одинокі жінки чи чоловіки. І в кожному окремому випадку мотивація до усиновлення різна. Найчастіше це неможливість мати власних дітей через безпліддя, вікові чи інші обмеження, бажання зробити добро, стати потрібним, щоб хтось тебе любив,
– каже Христина Ясінська.
Підсвідомі мотиви завжди є виключно індивідуальні, наприклад, бажання заповнити відчуття власної порожнечі чи втілити власні нереалізовані бажання через дитину, замінити втрачену людину та багато інших.
"Ще один фактор який впливає на прийняття рішення це суспільство. Воно насаджує стереотипи, створює міфи про усиновлення. Витримати такий тиск може не кожен", – додала Христина.
На які виплати можуть розраховувати усиновлювачі та опікуни
На грошову допомогу при усиновленні чи піклуванні про дитину можна розраховувати лише після отримання позитивного рішення суду про всиновлення.
Експертка фонду "Рідні" наголошує, що виплати нараховуються на ім'я одного з батьків, а самі гроші батьки мають право витрачати на власний розсуд або в інтересах дітей. Проте, за отримані і витрачені кошти ні перед ким звітувати не потрібно.
Важливо! Як виховують дітей у різних країнах світу: цікаві факти
У випадку, коли усиновителі беруть в свою сім'ю двох і більше дітей, такі виплати надаються на кожну дитину. Звернутися за виплатою державної допомоги потрібно не пізніше 12-ти місяців після того, як рішення суду набрало чинності.
Розмір виплати становить встановлену законодавством допомогу при народженні дитини. У 2020 році, сума допомоги при усиновленні становить 41 280 гривень. Виплачують її в кілька етапів:
- При усиновленні виплачують першу одноразову виплату (це 10 320 гривень).
- Решта суми допомоги при усиновленні розбивається на рівні частини і виплачується протягом 36 місяців.
Натомість при встановленні опіки – виплата адресується опікуну, але грошові кошти є власністю дитини. Цими грошима можна розпоряджатися кількома способами: відкрити рахунок і відкладати гроші до повноліття дитини; або ж використовувати гроші на потреби дитини, але при цьому давати докладний звіт з чеками про витрачені суми в щоквартальному звіті.
Розмір допомоги становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.
Кожна дитина мріє мати сім'ю, яка її любитиме / Фото Femida
Чи можна відмовитися від усиновленої дитини або підопічного
Відмовитися від опіки можна, в тому числі, й через небажання продовжувати виконувати ці обов'язки. Достатньо подати відповідну заяву у відділ опіки місцевої адміністрації.
"Проте з усиновленням все йде набагато складніше. Спочатку суд повинен розглянути причини усиновлювача, викладені в заяві. Але рішення буде виходити насамперед з інтересів дитини. Скасування усиновлення може залишити в силі обов'язок по сплаті аліментів", – каже Христина.
Які існують міфи щодо усиновлення
- Думка, що дітям у спадок передалися алкоголізм, наркоманія чи криміналізм
В суспільстві існує думка, що батьки, діти яких опинились в закладах державної опіки – наркомани, алкоголіки чи злочинці з асоціальною поведінкою, а що всі ці девіації є спадковими. Підігрівається така думка страшними історіями сусідок, знайомих чи друзів родини. Але наука досі точно не може з’ясувати, що має визначальний вплив у формуванні особистості.
- Думка, що всі діти психічно хворих батьків теж нездорові
Ще один міф – це питання психічних захворювань батьків. Так, деякі діти психічно хворих біологічних батьків можуть мати такі ж захворювання, але не всі хвороби передаються.
Окрім того, часто у людей виникає страх того, що діти, які пережили такі важкі умови у дитбудинку, мають серйозні проблеми із здоров’ям. Так, деякі діти можуть мати певні захворювання, але тепло, любов, піклування та правильне виховання суттєво покращують, а інколи й зовсім знімають негативний діагноз.
Читайте також! 5 речей щодо розвитку дитини, про які батькам не варто хвилюватися
Психологиня запевняє, що важливо, щоб батьки були готові прийняти дитину такою, як вона є, з усіма її плюсами та мінусами.
Дуже багато міфів та страхів, ними спричинених, у батьків виникає через завищені очікування щодо себе, свого відношення до дитини, здатності любити чужу дитину як власну.
Чи можна впевнено сказати, що батьки любитимуть однаково прийомну та біологічну дитину? "Звісно, що ні. Але чи завжди в нашому дитинстві батьки однаково виховували нас і молодшого брата/сестру? Чи не виникало відчуття, що нас люблять менше? Всі діти є різними і тут немає значення, вони рідні чи ні. До кожної дитини потрібно знайти свій "ключик", – підсумувала Христина Ясінська.
Довідка. Загалом в Україні 6 тисяч дітей чекають на свою сім'ю. Після кожної програми Благодійний фонд "Рідні" розповідатиме про дітей, які є у списку тих, хто підлягає усиновленню.
Про діяльність фонду глядач може дізнатися за номером гарячої лінії 0 800 300 484 та на сайт Благодійного фонду "Рідні".