Юлія Яковлюк почала займатись репетиторством ще на першому курсі університету, пише "Перший".

Цікаво! Як заробити гроші на карантині: 10 ідей та способів заробітку в Україні

Як все починалося

Спочатку учнями були діти знайомих та родичів, які приходили на заняття до Юлії додому, потім – ті, кого вона знайшла завдяки оголошенням в газетах та "сарафанному радіо". Так, першим гонораром за таке репетиторство була банка помідорів.

"З часом дітей стало так багато, що я навіть "віддавала" їх одногрупницям", – пригадує Юлія. Після закінчення університету Юлія Яковлюк працювала перекладачкою в приватній компанії.


Юлія Яковлюк з дітьми / Фото "Перший"

"Через два тижні після прийому на роботу я поїхала у відрядження в Флоренцію. Я дуже хотіла стати перекладачем і активно цьому вчилась: читала про правила етикету – з якого боку стояти, яка відстань до співрозмовника повинна бути, як правильно говорити, техніки перекладу тощо", – розповіла дівчина.

Але потім такі поїздки припинилися через кризу. Тому Юлія Яковлюк почала думати про відкриття власної мовної школи.

До теми! Робота вдома: кілька секретів, як стати успішним фрілансером

Спершу була спроба відкрити школу разом з одногрупницями. Усіх чотирьох звали Юлями і заклад хотіли назвати "English 4U". Але розділити відповідальність не вийшло, тому Юлія Яковлюк швидко відкинула цю ідею і вирішила все робити сама.

Парти для занять взяла в оренду у ректора університету

"В мене взагалі не було грошей на те, щоб відкрити власну справу. Коли діти приходили до мене додому на репетиторство, за великим рахунком в мене нічого не було. Навіть дошки – тільки ватман на стіні", – зізнається Юлія.

Грошей не те, що на оренду, навіть на меблі не було. На той момент дівчина ще працювала на попередній роботі, і їй вдалось домовитись з роботодавцями, що пів дня вона працюватиме у них, а пів дня – над своєю справою. За це вони дали приміщення для занять.


Мовна школа Юлії Яковлюк

"Там був один стіл, кілька стільців, але не було парт. Тоді я зателефонувала до ректора свого університету і попросила в оренду 4 парти. Він погодився, бо я займалась репетиторством з його донькою", – додала Юлія.

Згодом почались перші труднощі – школа відкрилась у листопаді, а в період свят учні перестали ходити на заняття.

Проте в той час Юлія познайомилася з викладачкою, яка прожила в Німеччині 10 років, і була фактично носієм німецької мови. Тому вони почали працювати в тандемі. Для пошуку студентів використовували усі можливі інструменти. "Сарафанне радіо", оголошення в газетах, рекламу на лавочках та в ліфтах.

Цікаво! Власна справа: 6 цікавих ідей для бізнесу з нуля

Це мало свій ефект. "Я проводила по 8-9 занять на день і при цьому була і викладачем, і адміністратором, і прибиральницею". За 4 роки школа переїхала у приміщення, де було 6 класів замість одного, з’явилось більше викладачів, адміністратор", – каже дівчина.

Зараз Юлія Яковлюк активно працює не лише в Луцьку, а й в Україні. Так, вона очолює клуб директорів мовних шкіл, в якому – 38 учасників.

Також дівчина розвиває онлайн-школу. У ній займаються люди з 12 країн світу. Переважно це українці, які живуть за кордоном: Польща, Німеччина, Чехія, Франція, Канада, Шрі-Ланка та інші. Вони кажуть, що їм вигідніше і комфортніше займатись з українськими викладачами.