Журналісти 24 каналу розпитали експертів Благодійного фонду "Рідні" та юристів про те, як проходить візит працівника служби у справах дітей та як довго контролюють батьків-усиновителів.

Цікаво Всиновлення чи опіка над дитиною: як обрати та в чому різниця

Зазначимо, що здійснення нагляду за усиновленими дітьми у сім'ях покладено на служби у справах дітей.

За словами юристів, частота відвідувань прийомної сім'ї визначається і планується індивідуально в залежності від етапу адаптації дитини в сім'ї.

Відвідувати усиновлену дитину працівникам служби у справах дітей пропонується у міру необхідності не рідше ніж один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення, а в подальшому – один раз на три роки до досягнення дитиною повноліття.

Перше відвідування доцільно здійснювати через три місяці після усиновлення дитини.

Якщо до служби у справах дітей надійшла інформація щодо порушення прав усиновленої дитини, рекомендується проводити позачергове відвідування сім`ї усиновлювачів.

З метою запобігання виникнення проблем у період адаптації усиновленої дитини в сім`ї та зменшення ризику конфліктних ситуацій між усиновлювачами та дитиною служба у справах дітей може рекомендувати усиновлювачам соціальний супровід у Центрі соцслужб для сім'ї, дітей та молоді.

У разі виявлення фактів неналежного виконання батьками-учиновителями своїх обов'язків відповідно до договору про влаштування дитини на виховання, можна припинити всиновлення.


Працівник у справах дітей і всиновлена дитина

Якщо сім'я користується послугами Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, то їхні працівники можуть провести соціальне інспектування.

У разі виникнення загрози життю та здоров'ю дитини соціальний працівник негайно інформує про це службу у справах неповнолітніх. Якщо протягом місяця сім’я не зможе усунути недоліки, то соцслужба подає клопотання до суду про скасування рішення про всиновлення дитини.

До теми Скасування всиновлення: чому усиновителі можуть відмовитися від дитини та як цьому запобігти

Юристи повідомили, що контроль за умовами виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім'ї здійснює служба у справах дітей. Щороку така служба готує висновок про виховання усиновленої дитини на основі інформації.

Ця інформація може надаватися фахівцем центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем садочку або класним керівником школи, де навчається дитина.

Натомість психологиня фонду "Рідні" Христина Ясінська запевняє, що соцпрацівник, який може відвідувати дитину, обов’язково проводить індивідуальну бесіду з нею. Наодинці з усиновленою малечею він повинен дізнатися його/її думки та почуття щодо нової сім’ї.

Соцпрацівник, послугами якого також може користуватися новостворена сім'я, повинен дізнатися, чи не виникають конфлікти та кризи в сім‘ї. Адже часто буває так, що сім'ї всиновителів розпадаються. Адже дорослі, коли приймають рішення взяти дитину в сім'ю, не завжди уявляють, що на них чекає.


Сім'ї можуть розпастися / Фото ya-roditel

Христина Ясінська запевняє, що діти з інтернату пройшли безліч страждань, вони емоційно травмовані та вже наділені певним досвідом життя. Цей досвід згодом проявляється в їхній поведінці, яка є часто деструктивною по відношенню до інших людей.

Коли дитину беруть в сім'ю в ранньому віці, переважно проблеми з вихованням досить легко вирішити, але коли приходить перехідний вік, дитина стає грубою, зухвалою, некерованою, наголошує на те, що керувати нею мають право тільки рідні батьки,
– каже психологиня Благодійного фонду "Рідні".

В цей час у всиновителів може з’явитися багато тривог і навіть страхів. Часто вони потрапляють у пастку "рідні діти ніколи так не вчиняють", або повертаються витіснені страхи "поганої спадковості".

Як соцпрацівники можуть допомогти? У такому випадку працівники соцслужби можуть заздалегідь помітити негативну тенденцію у відносинах: скарги на дитину, розмови про можливість відмови, часті сварки тощо. У кожному конкретному випадку повинен бути складений індивідуальний план допомоги сім'ї. Можливо, буде потрібна допомога в пошуку психолога, що спеціалізується на проблемі, що виникла в сім'ї.

В законодавстві України немає прямої норми, яка б передбачала право усиновлювачів на відмову від усиновленої дитини. Однак, усиновлення може бути скасоване або визнане недійсним в судовому порядку.

Так, стаття 240 Сімейного кодексу України передбачає, що право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:

  • батьки дитини;
  • усиновлювач;
  • опікун, піклувальник;
  • орган опіки та піклування;
  • прокурор;
  • усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Тобто усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

  • воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
  • дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
  • між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.

Однак, скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття. Це можливо лише в особливих випадках: якщо протиправна поведінка усиновленого (усиновлювача) загрожує життю, здоров’ю дитини або за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них.