Про це розповіла психологиня, засновниця школи "Емолект" Оксана Писаренко виданню Anywell.

Важливо! Що таке булінг, його види і як з ним боротись в школах України

Звичайно, перші знайомства та формування зв’язків починаються в дошкільному віці. Проте іноді навіть там можуть виникати конфліктні ситуації чи спалахи агресії.

Найчастіше в колективі є кілька активних дітей, які формують "центр" компанії. Також є діти, які перебувають нібито "в підпорядкуванні" у них. Така розстановка сил може негативно вплинути на обидві групи дітей: у перших розвивається підвищена самооцінка та відчуття влади над ситуаціями в колективі, а другі або займають позицію поплічників, або починають почуватися невпевнено в колективі,
– наголосила психологиня.

Окрім того, це може негативно відбитися на майбутнє, зокрема бажанні дитини вступати у стосунки з іншими компаніями й може створити проблеми.

Дітям не завжди вдається подружитися
Дітям не завжди вдається подружитися

За словами Оксани Писаренко, дитина може почати цькувати інших із багатьох причин, які визначаються ситуацією в родині або в колективі.

Серед причин можуть бути такі:

  1. Відсутність уваги від батьків або рідних.
  2. Бажання зайняти і показати позицію "лідера" в колективі.
  3. Тиск із боку однолітків.
  4. Вона сама раніше була жертвою булінгу.

Психологиня додає, що важливо розуміти, що булінг з’являється там, де немає підтримки. "Дітям потрібно пояснювати, що почуття бувають різними, що хтось комусь може не подобатися тощо", – говорить вона.

До теми: Безпечна школа: як каратимуть за булінг дітей

Звичайно, об’єктом цькування може стати будь-яка дитина, але часто це дітлахи з підвищеною чутливістю або емоційно вразливі.

Агресори навмисно вибирають і б’ють по найболючіших точках: наприклад, можуть напасти на дитину з неблагополучної сім’ї, малюка з інвалідністю, дитину з невизначеною гендерною ідентичністю або просто на невпевнену в собі людину,
– відповіла експертка.

Вона зазначає, що діти в ситуації булінгу можуть відчувати складні емоції, з якими самостійно впоратися нелегко: сором, провина, страх, жах і відчуття, що з нею щось не так, тому її й булять, тощо і це ще більше може погіршити їхній стан.

По-перше, як наголошує психологиня, дитина повинна сприйматися дорослими як самостійна особистість, так у неї буде формуватися поважливе ставлення до себе, старших та інших дітей.

Пояснюйте дитині, що вона не може ображати інших
Пояснюйте дитині, що вона не може ображати інших

"По-друге, – вміння дитини визначати свої особисті межі. Спочатку воно формується у взаємодії з батьками: людина з малих років повинна розуміти і відчувати, де її емоції, дії, переконання та думки, а де – чужі", – каже Оксана Писаренко.

Вона додала, що дитина також повинна вміти розуміти та приймати власні емоції, почуття, реагувати на емоції людей, тобто мати високий рівень емоційного інтелекту.

Зверніть увагу! Дитячі істерики: як з ними впоратися та що не можна говорити дитині

Тому його розвиток варто почати з малих років:

  • пояснювати свої емоції, розповідати, що вони означають і що при цьому відчувають інші;
  • навчити керувати конфліктами, тримати свої емоції під контролем;
  • створювати атмосферу довіри і турботи, щоб дитина могла відразу про все розповісти.

Психологиня вважає, що важливим є відкрите спілкування з батьками, яке формує безпеку та внутрішнє розуміння, що з дитиною все добре і вона завжди буде прийнятою.

"Якщо дитина стала об’єктом цькування, підтримка з боку батьків і близьких людей вкрай важлива. Необхідно її вислухати, обговорити, які емоції у неї викликає дана ситуація, дати їй зрозуміти, що не всі діти такі, що батьки її люблять, піклуються і переймаються про неї", – сказала Оксана Писаренко.

Дивіться відео, як виявити булінг:

Експертка запевнила, що у сім’ї має панувати атмосфера довіри та безпечний простір, щоб у дитини не було проблем розповісти мамі чи татові про свої проблеми і попросити про допомогу.

Якщо дитина таки зізналася, каже психологиня, не кидатися відразу в емоційне реагування і бажання миттєво розв’язати проблему шляхом розмов з іншими дітьми, батьками та викладачами. Натомість можна похвалити дитину за те, що вона з вами цим поділилася.

Якщо ж дитина є кривдником, вкрай важливо з’ясувати причину такої поведінки. Потрібно звернути особливу увагу на почуття дитини: чи відчуває вона сором за скоєне, чи злиться вона на щось або когось і тому так поводиться, інше. Покарання може погіршити і навряд чи виправить ситуацію,
– заявила Оксана Писаренко.

Психологиня пропонує провести бесіду з дитиною, обговорити, чому те, що вона робить, неправильно, до яких наслідків це може призвести та допомогти виправити ситуацію.

ЖОРСТОКІ ПРИКЛАДИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ ЗА ОСТАННІЙ ЧАС