Мало похвали – багато критики

Поки дитина ще маленька, мама хвалить її автоматично, навіть не замислюючись. Чим старшою вона стає, чим більше проявляє самостійності, тим рідше з вуст мами малюк чує похвалу. Про це повідомили у виданні "Мой ребенок".

Цікаво Від яких очікувань суспільства страждають дівчата: відверте зізнання тата доньок

Проте будь-яка, навіть найдрібніша невдача, відразу викликає хвилю критики з боку найважливішою для дитини людини.

Емоційний шантаж

"Я з тобою не розмовляю", "Через тебе у мене інфаркт буде", "Як тобі не соромно" – популярні фрази, які категорично не можна застосовувати до дитини. Мовчанка сама по собі травмує дитячу психіку, так в дитині ще й зростає руйнівне почуття провини й небажання контактувати з мамою в дорослому віці.


Емоційний шантаж / Фото Calabasas

Тотальний контроль

Починаючи з 3 років у дитини з'являється все більше потреби в особистих кордонах. Навіть, якщо вважаєте, що без постійного контролю з дитиною обов'язково трапиться щось погане – потрапить в погану компанію, почне палити й ще безліч варіантів біди. Пам'ятати, позбавляючи маленьку людину особистого простору досягнете лише того, що вона навчиться краще приховувати своє життя.

Брехня та маніпуляції

Обман на благо – такою тезою керується токсична мама, обманюючи дитину. Усе починається з малого – перед відвідуванням на щеплення сказати "лікар тільки послухає", залишаючи в садку, пообіцяти забрати до сну і не зробити цього. Прикладів може бути нескінченна кількість і все це виховує в дитині глобальну недовіру до світу.


Маніпуляції / Фото Freepik

Намагання реалізувати власні амбіції

Дитина, це не ви. І не ваша частина, власність, чистий аркуш та інше. Це людина й особистість, яка, до речі, може кардинально відрізнятися від своїх батьків, не тільки темпераментом, але і прагненнями, і сприйняттям світу, і себе в ньому.

Важливо Зла мачуха та вампіри: чому діти люблять страшні історії та яка від них користь

Якщо мама мріяла стати моделлю або актрисою, а дочку цікавить математика або спорт, то вмикається мама з "нерозумне дитя", яке "не розуміє свого щастя". Чи буде щасливий дитина, втіливши мамині нездійснені мрії та відмовившись від власних? У переважній більшості випадків – ні.