Якщо дитині понад 3 роки, то швидше за все вона плаче через те, що проживає якусь внутрішню несправедливість, розчарування, безсилля. Про це повідомила дитяча психологиня Аніта Вайаканті виданню "Освіта нова".

Важливо Істерика, вибагливість в їжі та кусання: яка поведінка дитини є приводом для хвилювання

Ці почуття стають сильними і більш усвідомленими саме в такому віці, коли відбуваються перші спроби "намацування" свого "Я".

Діти своє обурення висловлюють по-різному:

  • Хтось злиться.
  • Хтось кричить.
  • Хтось плаче.

Сльози виникають від того, що щось йде не так, як хотіли, але змінити нічого не можливо.


Дитячі сльози / Фото Today's Parent

Не варто забороняти дітям плакати або намагатися відволікти їх в цей момент, адже тоді вони:

  • Не навчаться проживати смуток й будуть придушувати це почуття.
  • Не зможуть побачити в батьках прийняття, а це дуже потрібно.
  • Не навчаться втішати себе.

Що треба розуміти та пам'ятати

► Батьки мають дбати про себе також.

► Пам'ятати про те, що діти плачуть не задля шкоди, а через те, що в цей момент вони насправді глибоко нещасні.

► Дитина не доросла людина, вона може щось не розуміти, забувати або просто робити, так як їй хочеться. Це закладено природою, так звана перевірка кордонів.

► Діти не хочуть бути поганими, найстрашніше для них – це втрата батьківської любові.

► Нервова система дитини тільки розвивається, як і мозок. Наприклад, до 5 – 7 років дитина не може відчувати суміжні почуття – сестра мене звичайно дратує, але вона ж моя сестра і я її люблю.

► Дошкільнята відчуваючи емоцію, відчуває тільки одну її. Наприклад, тільки злість, забуваючи про те, що до цього об'єкта він має ще й інші почуття.

Цікаво Яскраві кольори та на відстані від дорослих: як зрозуміти дитячий малюнок

Приймаючи сльози, батьки допомагають дитині адаптуватися. З кожним разом ситуація, яка колись провокувала сльози й смуток, буде прийматися і ставатиме зрозумілою для дитини. А в один день перестане бути причиною для сліз і істерик.