Сон окремо від батьків і жодної реакції на плач: чим відрізняє батьківство у західній культурі
Джерело:
BBCСон за розкладом, навчання сну без прокидання протягом ночі та навіть перевезення дітей у візках – здається звичною практикою в догляді за малюками. Проте це не так. Чим відрізняє батьківство у західній культурі від догляду за дитиною в решті країн світу – читайте у матеріалі.
Спати окремо чи разом
Американським і британським батькам радять спати в одній кімнаті з немовлям приблизно до 6 місяців. У більшості інших суспільств малюки залишаються з мамою та татом довше.
До теми Неочікувані наслідки нестачі сну на здоров'я дитини: які проблеми виникають
Практика спільного сну з дитиною в одній кімнаті і навіть ліжку поширена у багатьох країнах Азії. Її дотримуються понад 70% батьків у Індії та Індонезії й понад 80% у Шрі-Ланці та В'єтнамі. Крім цього, вона популярна у багатьох африканських країнах.
Проте на Заході поширеною є практика привчати дітей спати у своєму ліжку. Одним з найбільш екстремальних варіантів – залишати немовля в ліжку і не реагувати на плач.
Традиція окремого сну пов'язана з притаманним західній культурі індивідуалізмом. Тому багатьом батькам здається, що, дозволяючи дитині спати в батьківському ліжку, вони потурають її примхам та ризикують виховати несамостійну дитину.
Синдром раптової дитячої смертності
Щоби зменшити ризик синдрому раптової дитячої смерті (СРДС), Американська академія педіатрії радить батькам спати в одній кімнаті з дитиною. А от сон в спільному ліжку - навпаки не радять, адже він підвищує ризик СРДС.
На думку інших фахівців, якісних досліджень на цю тему бракує. А тому стверджувати, що спільний сон підвищує ризик СРДС за відсутності інших чинників, як-от куріння та алкоголізм, неможливо.
Професор педіатрії із Загальноіндійського інституту медичних наук Рашмі Дас, однак, попереджає, що спільний сон з дитиною є небезпечним, якщо батьки курять, вживають алкоголь або мають надмірну вагу.
Візок чи носіння самому
Носити дітей у слінгу – це не нова мода, жінки робили так стільки, скільки існує людство. Дитячі візки стали популярними у вікторіанську добу і поступово замінили інші способи транспортування дітей.
Навіть батьки, які не користуються слінгом, помічають миттєвий заспокійливий ефект, коли беруть дитину на руки і рухаються разом із нею.
Дослідниця Кумі Курода з японського інституту досліджень мозку RIKEN вивчає фізіологічні наслідки носіння немовлят на собі. Вона помітила, що носіння дітей зменшує їхній пульс і частоту плачу.
Фізіологія немовлят не змінилася за останні сотні або тисячі років. Але наша культура змінилася кардинально протягом кількох десятиліть. Змінилися наші очікування щодо поведінки немовлят і батьківства,
– розповіла професорка антропології з Даремського університету Гелен Болл.
"Сьогоднішні батьки чують звідусюди, від родини, друзів та загалом культури, що прокидатися вночі не є нормальним для малюка. Ми самі створили цей культурний міф", – повідомила Болл.
Як зазначає Болл, спроба "виправити" сон дитини не розв'язує проблеми. Допомога і підтримка потрібні самим батькам, це покращить їхнє психічне здоров'я.
Більшість сучасних досліджень дитячого сну й досі зосереджені переважно на західних країнах. Попри культурні традиції у догляді за малюками, окремі родини в будь-якому суспільстві можуть мати власні погляди на це питання. Наприклад, не всі на Заході вважають окремий сон дитини правильним.
Цікаво Як розвинути у дитини лідерські якості: поради батькам
Батькам також варто пам'ятати, що малюки не прагнуть маніпулювати ними, хоч як би правдоподібно це не лунало о 3 ночі.
"Ми маємо припинити сприймати своїх дітей як вередливих босів. Вони – безпорадні маленькі істоти, які прийшли у цей світ. Ми повинні дивитися на них зі співчуттям і добротою", – зазначила лікарка та консультантка з питань батьківства Дебміта Дутта.