Як справлятися з віковими кризами дитини: поради психолога для батьків
В процесі розвитку діти відчувають ряд змін – емоційних, фізичних та пізнавальних, а також переживають кризи й дуже важливо їх вчасно помітити. Як підтримувати дитину в ці моменти – читайте у матеріалі.
Криза, стрес чи істерика – це серйозні приводи задуматися про психічне здоров'я дитини і почати діяти. Психолог Юлія Чемер пояснила виданню Сегодня ці поняття і дала поради, як з ними впоратися.
Цікаво! 6 порад для батьків, які допоможуть виховати успішну дитину
Психолог розповіла, що діти мають вікові кризи з самого народження: зокрема,"стрес" народження, "криза" звикання до стану окремої людини та "істерика", як крик про допомогу в складній ситуації. Розглянемо основні етапи дорослішання дошколятка:
Криза народження
Перші 3 місяці життя малеча звикає до нових умов з мінімальним набором навичок і величезним потенціалом інстинктів і темпераменту. Дитина вчитися дихати інакше, кричати, харчуватися, відчувати, чути. Внаслідок цього виникає стрес, який провокує істерики, крики, плач.
Немовля плаче, бо не може інакше пояснити почуття / Фото Medcom
"Ці симптоми відрізняються від подібних у наступних періодах, адже на даному етапі – це єдиний спосіб заявити про дискомфорт, прохання допомоги і потребу в батьківському теплі", – наголосила Юлія Чемер.
Як допомогти дитині? Психологиня радить бути поруч і уважно відстежувати природні ритми життя вашого малюка. Таким чином, ви будете розуміти, що і за чим зазвичай відбуватиметься (їсти, спати, туалет, грати). Спостереження і постійне перебування поруч – ось ключ до спокійного дитинства.
Криза 1 року
На цьому етапі дитина оволодіває своїм тілом, вчиться контролювати руки і ноги, починає ходити, в неї з'являються зрозумілі словосполучення і ясні вимоги бажаного. Це перші проби самостійності.
До теми! Погана поведінка: чому дитина не слухається та як це виправити
"Я б описала це так: ще чогось добре не вмію, але знаю, що можу і хочу пробувати. Результат позитивний настане, але спроб, сліз і невдач теж буде достатньо. Дітям допомагають базові інстинкти самозбереження, але чіткого розуміння "добре-погано" немає", – сказала психологиня.
Як допомогти малюку? Набратися терпіння і максимально облаштувати середовище для бажаного розвитку дитини. Малюку вже можна обладнати особистий простір з 1-2 іграшками, місце для їжі з особистої ложкою і тарілкою. Також батькам слід активно коментувати свої дії, називати їх дитині та чекати вербальних вимог від малюка.
Криза 3 років
До цього періоду дитина "бачить" себе через батьків. Їхні реакції на її дії – це базове сприйняття себе в навколишньому середовищі. А в 3 роки приходить "Я", дитина вчиться оцінювати, заперечувати, пропонувати, забирати і віддавати. Приходить розуміння правил сім'ї та відчуття меж кожного з оточення.
Дитина трьох років постійно цікавиться світом / Фото Dailymotion
Як допомогти дитині? "Батьки мають навчитися встановлювати правила сім'ї. Дуже важливим є режим дня, який ви намалюєте на великий плакат разом з дитиною. Це безпека для комфортного розвитку", – сказала Юлія Чемер.
Не рекомендується підтримувати істерики малюка, адже це чудовий період, щоб навчитися чути прохання, формувати свої бажання і з гідністю проживати батьківське "ні".
Криза 6-7 років
Мабуть, найскладніша криза для дитини. Крім фізичних, дуже активно включаються базові психічні функції: пам'ять, мислення, уява, мова і сприйняття.
Малеча переходить в шкільний вік від образного сприйняття світу до словесного його обґрунтування. Дитина стає "дорослою", відбувається активна соціальна адаптація серед однолітків, які піддаються вже впливу чужої думки.
Читайте також! Чому дитина не слухається та чи можна її карати
Що робити батькам? Психологиня радить знайти авторитет для малюка, який буде активно допомагати справлятися з віковими труднощами. Будь-хто з родини – це ідеальний наставник в таких випадках. Важливо, щоб дитина довіряла і вірила в авторитетність. Батькам потрібно пояснювати всі важкі ситуації і дати зрозуміти, що вони люблять дитину в будь-якому випадку.
"Будь-яка складна ситуація в нашому подальшому життя – це та ж криза, але усвідомлена. Дорослим важливо уважно дослідити емоції, ритми життя свої та своїх дітей. Побільше вербального спілкування і тоді життя подарує вам самі непередбачувані позитивні результати ", – підсумувала Юлія Чемер.