За що потрібно любити дитину та як виглядає турбота: 7 важливих правил виховання дітей

Дуже часто батьки не розуміють, що своєю поведінкою та своїми методами виховання, вони практично руйнують майбутнє. Про головні правила, які треба пам'ятати при вихованні, розповідає Юлія Гіппенрейтер, пише "Психологічна студія Сенс".

Читайте також Як батькам мінімізувати час дитини за комп'ютером чи смартфоном: поради для контролю

7 важливих порад

• Любіть дитину просто так

Дитина повинна розуміти, що її приймають та люблять просто так, а не тому, що вона помила посуд чи зробила уроки. Інакше вона буде жити в постійному страху: варто їй зробити щось не так, і вона втратить вашу любов.

Причина, через яку батьки обирають такий метод виховання, криється у твердій вірі: нагороди та покарання – це головні виховні засоби. Але проблема в тому, що вони не завжди дієві. Адже виховання дитини – це зовсім не дресура.

Дитина повинна знати, що її люблять просто так / Фото pexels

• Не заважайте природному розвитку

Якщо дитина хоче всюди лізти, брудниться та задає 1000 та 1 питання – це означає, що з вашою малечею все гаразд. Таким чином діти пробують себе, проявляючи допитливість, необхідну для її розвитку.

Що можуть зробити батьки? Не заважати. Якщо дитина постійно чує "не став дурних запитань", "виростеш – дізнаєшся" і "вистачить тобі безглуздими справами займатися", то її допитливість швидко згасне, а вашу увагу вона замінить ґаджетами.

• Заохочуйте самостійність

Перші спроби бути самостійним дуже важливі для дитини, тому батькам категорично заборонено перешкоджати! Навіть, якщо ви поспішаєте, а малеча хоче самостійно зав'язати шнурки – дозвольте їй це зробити. При цьому утримайтеся від критичних зауважень.

Допомагайте тільки тоді, коли дитина про це просить / Фото pexels

Також не варто втручатися до заняття дитини, якщо вона про це не просить. Таким чином батьки повідомляються дитині: "Ти впораєшся, у тебе вийде".

• Дозвольте дитині брати на себе відповідальність

Чим старшою дитина стає, тим більше в неї з'являється справ, які вона повинна вирішувати сама. Поступово вона почне самостійно переходити вулицю, робити уроки та вибирати друзів. Дозвольте їй це робити, але встановіть певні межі. Наприклад, вона може сама обирати, коли їй сідати за уроки, але о 8 годині вечора все повинно бути зроблено.

Також дозволяйте дитині зустрічатись з негативними наслідками її дій або бездіяльності.

• Не плутайте турботу та батьківський диктат

Батьки повинні брати участь в житті дитини, але в жодному разі не проживати його за неї. У дитині є власні бажання та інтереси, незалежно від ваших нереалізованих амбіцій. Дбати – це прислухатися до бажань, а не діяти за принципом "я знаю, як буде краще".

Якщо дитина вже не знає, чого вона хоче, це тому що вона не звикла прислухатися до себе, – це якраз результат батьківського диктату. Вона виявляється безпорадною в цьому сенсі, і це найстрашніше,
– зазначила дитяча психологиня.

• Не критикуйте

У процесі дорослішання дитина стикається з різними складними питаннями. Їй буде легше з ними впоратися, якщо вона звикне говорити про них з батьками.

Тому не можна в жодному разі критикувати, адже так ви зруйнуєте довіру. Вислухайте одкровення дитини та обговоріть із нею ці питання.

• Говоріть дитині про свої почуття

Не менш важливо ділитися з дитиною своїми почуттями. Між людьми не може бути справжньої близькості, якщо один із них не до кінця відвертий.

Це не означає, що варто дитині показувати та розказувати всі сварки, які стаються між батьками.

Для того, щоб ваша щирість не мала форми докорів, використовуйте "Я-повідомлення". Так ви зможете висловити свої негативні емоції в неконфліктній формі. "Я-повідомлення" дає можливість дітям ближче пізнати нас, батьків.

Ми носимо маску "вихователя" та боїмося її хоча б на мить зняти. Часом діти дуже дивуються, коли дізнаються, що мама і тато можуть взагалі щось відчувати! Це справляє на них дуже сильне враження,
– зауважує Юлія Гіппенрейтер.